АСИНХРОННИЙ ТА СИНХРОННИЙ КОНТЕНТ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37472/2617-3107-2023-6-12

Ключові слова:

змішане навчання, магістранти, синхронний та асинхронний режими навчання, синхронні та асинхронні різновиди

Анотація

Увиразнено архітектуру змішаного навчання у підготовці майбутніх викладачів англійської мови (АМ) у закладах вищої освіти з особливим акцентом на синхронних та асинхронних навчальних режимах, які є невід’ємною основою для розвитку їхньої професійно орієнтованої комунікативної компетентності (ПОКК). Багатогранний методологічний підхід, що охоплює аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, слугував аналітичною лінзою для ретельного вивчення науково-методичної літератури, здійснення категоріальних оцінок ключових понять змішаного навчання та окреслення їхніх взаємозв’язків. Постульовано, що змішане навчання (ЗН) позиціонується як цілеспрямований процес поширення та засвоєння знань, формування та удосконалення мовленнєвої, мовної (лінгвістичної), соціокультурної, навчально-стратегічної компетентностей, а також способів пізнавальної діяльності магістрантів, який характеризується витонченою парадигмою дистанційного та традиційного навчання, ефективно збагачуючи навчальний процес і водночас уможливлюючи самостійне навчання. Пропагуючи багатоканальний підхід, що охоплює родові поняття ЗН, обґрунтовано корисність сегментації взаємодії: «студент-студент», «студент-контент» та «студент-викладач» та окреслено переваги, пов’язані з асинхронним і синхронним режимами навчання. Запропоновано функціональну схему змістовного поля ЗН, яке розглядається як різноманітний інтерактивний простір, що слугує каталізатором освітньої синергії, сприяючи цілісній взаємодії між студентами, викладачами та навчальною програмою у структурі, що охоплює репертуар синхронних та асинхронних навчальних режимів, які можуть бути налаштовані у таких різновидах як: синхронно-груповий, асинхронно-груповий, синхронно-індивідуальний, асинхронно-індивідуальний, віртуально-синхронний та віч-на-віч-синхронний. До прикладу, одним з ключових моментів у використанні мультимодального контенту ЗН є асинхронно-групова (парна) взаємодія студентів, які навчаються на другому (магістерському) рівні вищої освіти, із забезпеченням їх чіткими формулюваннями вказівок для дискусійних форумів, а також для самостійного навчання, створюючи тим самим часові рамки для їхніх індивідуальних та спільних зусиль.

Біографія автора

Алла Мельник, Київський національний лінгвістичний університет

Кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри германських і романських мов
Київського національного лінгвістичного університету
Київ, Україна

 

Посилання

Corfman, T., Beck, D. (2019). Case Study of Creativity in Asynchronous Online Discussions. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(1), 1–20. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0150-5

Dalgarno, B. (2014). Polysynchronous learning: a model for student interaction and engagement. In B. Hegarty, J. McDonald & S.-K. Loke (Eds.), Rhetoric and Reality: Critical perspectives on educational technology, Proceedings ascilite Dunedin. (pp. 673–677).

Danisko, O., Semenovska, L. (2018). Geneza ta suchasnyj zmist ponyattya zmishanogo navchannya v zarubizhnij pedagogichnij teoriyi i praktyci. Informacijni texnologiyi i zasoby` navchannya, 65(3), 1–11.

Gnyedkova, O. (2017). Pedahohichni umovy formuvannia fakhovykh znan maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi dystantsiinoho navchannia. Candidate’s thesis. Kherson: Kherson State University.

Hrastinski, S. (2008). Asynchronous and synchronous e-learning. Educause Quarterly, 4, 51–54.

Khan, B. (2005). Managing e-learning: Design, delivery, implementation, and evaluation. IGI Publishing.

Kuzminsky, A. (2005). Pedahohika vyshchoi shkoly: Vyshcha osvita XXI stolittya. Znannya.

Nalyvajko, O. (2017). Dystancijne navchannya: sutnist ta osoblyvosti. Pedagogichnyj almanah, 36, 75–81.

Novak, J. (2011). A theory of education: Meaningful learning underlies the constructive integration of thinking, feeling, and acting leading to empowerment for commitment and responsibility. Meaningful Learning Review, 1(2), 1–14.

Pasichnyk, O. (2021). Synkhronne y asynkhronne dystantsiine navchannia. https://osvita.ua/school/method/78950/

Purnima, V. (2002) Blended Learning Models. American Society for Training & Development. http://www.learningcircuits.org/2002/aug2002/valiathan.html

Rossett, A., Frazee, R. (2006). Blended Learning Opportunities. AMA Special Report. http://ww.w.cedmaeurope.org/newsletter%20articles/TrainingOutsourcing/Blended%20Learning%20Opportunities%20-%20AMA%20(Jun%2006).pdf

Sharan, R. (2010). Profesijna pidgotovka magistriv informacijny`x texnologij v sy`stemi dy`stancijnoyi osvity` SShA. Candidate’s thesis. Ternopil: Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University.

Tkachuk, H. (2019). Teoretychni i metodychni zasady praktychno-tekhnichnoi pidgotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v umovax zmishanogo navchannya. Doctor’s thesis. Ky`yiv: Drahomanov National Pedagogical University.

Vidhiasi, D. M., Hakim, M. A., Humardhiana, A., Ikawati, L., & Aisyiyah, M. N. (2021). The Application of Asynchronous Learning for English Language Teaching in English and Non-English Study Program. Journal of English as A Foreign Language Teaching and Research (JEFLTR), 1(2), 33–43.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-10

Як цитувати

Мельник, А. . (2024). АСИНХРОННИЙ ТА СИНХРОННИЙ КОНТЕНТ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. Education: Modern Discourses, (6), 141–149. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2023-6-12

Номер

Розділ

ВИЩА ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА