СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2024-7-08Ключові слова:
вища освіта, заклади вищої освіти, індикатори соціальної інклюзії, соціальна інклюзіяАнотація
Реалізація пріоритету соціальної інклюзії стала актуальною для українських закладів вищої освіти через низку зовнішніх і внутрішніх чинників, особливо в контексті інтеграції до Європейського Союзу. Метою статті є здійснення порівняльного аналізу підходів різних міжнародних організацій та дослідників до розроблення індикаторів соціальної інклюзії та формування на його основі методологічних засад та індикаторів для оцінювання соціальної інклюзії у закладах вищої освіти. На основі критичного узагальнення сформульовано методичні засади розроблення інструментарію дослідження соціальної інклюзії в закладах вищої освіти. В основу методології формування інструментарію покладено сучасне бачення соціальної інклюзії в освіті як залучення усіх здобувачів незалежно від їхніх характеристик: віку, гендеру, раси, соціального статусу тощо. Здійснено порівняльний аналіз підходів різних міжнародних організацій та науковців до розроблення індикаторів соціальної інклюзії. На основі узагальнення різних підходів до виокремлення індикаторів соціальної інклюзії та з урахуванням сформованих методичних засад запропоновано індикатори соціальної інклюзії для закладів вищої освіти. В основу формування індикаторів покладено підхід «вхідні ресурси – процеси – результати». Для формулювання індикаторів використано також SMART підхід, відповідно до якого кожен індикатор має бути конкретним, вимірюваним, досяжним, релевантним та з часовими термінами. Індикатори вимірювання вхідних ресурсів сформовано за такими вимірами: політика; освітній простір і фінансові ресурси; комунікація; навчальні плани та матеріали; підготовка викладачів; лідерство й освітній менеджмент. Індикатори вимірювання освітнього процесу охоплюють показники у розрізі таких вимірів: клімат у закладі вищої освіти; викладання та дидактичні практики; організація навчання та індивідуальна підтримка. Індикатори вимірювання результатів містять показники залученості та успішності здобувачів. Стаття містить напрями реалізації пріоритету соціальної інклюзії в академічному середовищі. Заклади вищої освіти можуть використовувати запропоновані індикатори для оцінювання реалізації пріоритету соціальної інклюзії на інституційному рівні.
Посилання
Бойко, С. П. (2019). Інклюзивна освіта як системна інновація соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами. Від науки – до практики: Науково-методичний альманах, 41–47. https://doi.org/10.31812/123456789/3397
Гуренко, О. І., Мицик, Г. М., Попова, А. С., & Лопат, Г. О. (2023). Використання цифрових технологій для реалізації інклюзивної вищої освіти: Перспективи та обмеження. Інклюзія і суспільство, 2, 28–36. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-2-4
Давиденко, Г. В. (2018). Упровадження соціальної інклюзії у закладах вищої освіти: Бар’єри та шляхи їх подолання. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2(16), 123–128. https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2018/2/21.pdf
Міністерство освіти і науки України. (2022). Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки. https://mon.gov.ua/osvita-2/vishcha-osvita-ta-osvita-doroslikh/strategiya-rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-na-2022-2032-roki
Найда, Ю. М., Ткаченко, Л. М., & Даниленко, Л. І. (2014). Стандарти громадсько-активної школи: соціальна інклюзія: навчально-методичний посібник. Видавничий дім «Плеяда».
Нестерова, М., & Оржель, О. (2023). Соціальна інклюзія як чинник успішної співпраці університетів та громад. Вища освіта України, 3(90), 43–52. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.3(90).06
Оржель, О. Ю., & Отич, О. М. (2024). Соціальний вимір ЄПВО як стратегія посилення інклюзивності вищої освіти. Імідж сучасного педагога, 2(215), 79–87. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2024-2(215)-79-87
Потапюк, Л. М. (2021). Соціальна інклюзія у сучасних освітніх закладах. Витоки педагогічної майстерності: журнал, 27, 205–209. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18391
Ainscow, M. (2020). Inclusion and equity in education: Making sense of global challenges. Prospects, 49, 123–134. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09506-w
Atkinson, T., Cantillon, B., Marlier, E., & Nolan, B. (2002). Indicators for social inclusion. Journal of Economic Policy, 1, 7–28.
Booth, T., & Ainscow, M. (2002). The Index for inclusion: Developing learning and participation in schools. Centre for Studies on Inclusive Education. https://www.eenet.org.uk/resources/docs/Index%20English.pdf
Claeys‐Kulik, A.‐L., Jørgensen, T. E., & Stöber, H. (2019). Diversity, equity and inclusion in European higher education institutions: Results from the INVITED project. European University Association. https://eua.eu/downloads/publications/web_diversity%20equity%20and%20inclusion%20in%20european%20higher%20education%20institutions.pdf
Collins, P. (2010). Inclusive team assessment of off-campus and on-campus first year law students using instantaneous communication technology. The Law Teacher, 44(3), 309–333. https://doi.org/10.1080/03069400.2010.524032
European Higher Education Area. (2020, November 19). BFUG final draft: Rome Communiqué. European Higher Education Area. https://ehea2020rome.it/storage/uploads/5d29d1cd-4616-4dfe-a2af-29140a02ec09/BFUG_Final_Draft_Rome_Communique-link.pdf
European Higher Education Area. (2024). Inclusive and connected higher education. https://education.ec.europa.eu/education-levels/higher-education/inclusive-and-connected-higher-education
Forsyth, H., & Evans, J. (2019). Authentic assessment for a more inclusive history. Higher Education Research & Development, 38(4), 748–761. https://doi.org/10.1080/07294360.2019.1581140
Gibson, P., Clarkson, R., & Scott, M. (2022). Promoting potential through purposeful inclusive assessment for distance learners. Distance Education, 43(4), 543–555. https://doi.org/10.1080/01587919.2022.2143321
Hubbard, K., & Gawthorpe, P. (2024). Inclusive higher education framework. University of Hull. Inclusive Education Framework. https://www.inclusiveeducationframework.info/
Inter-agency Network for Education in Emergencies. (2023). A guide to inclusive education. ReliefWeb. https://reliefweb.int/report/world/guide-inclusive-education-2023?gad_source=1&gclid=Cj0KCQjw4MSzBhC8ARIsAPFOuyWGFmsTwU1QLsUrZ2XYfPJrIWOjkYa_PGOkji8KS9p58Y9j6u5_vQ8aAkUfEALw_wcB
Jaegler, A. (2022). How to measure inclusion in higher education: An inclusive rating. Sustainability, 14(14), 8278. https://doi.org/10.3390/su14148278
Kaiser, F., Veidemane, A., Craciun, D., Schmidt, N., Mihut, G., Nur, M., Onita, H., Portales, P., & Stoychev, G. (2022). Guidelines for developing social inclusion indicators at higher education institutions. U-Multirank. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.25487.19361
Keating, N., Zybutz, T., & Rouse, K. (2012). Inclusive assessment at point-of-design. Innovations in Education and Teaching International, 49(3), 249–256. https://doi.org/10.1080/14703297.2012.703022
Kugelmass, J., & Ainscow, M. (2004). Leadership for inclusion: A comparison of international practices. Journal of Research in Special Educational Needs, 4, 133–141. https://doi.org/10.1111/j.1471-3802.2004.00028.x
López-López, M. C., Romero-López, M. A., & Hinojosa-Pareja, E. F. (2024). School management teams in the face of inclusion: Teachers’ perspectives. Journal of Research on Leadership Education, 19(1), 3–27. https://doi.org/10.1177/19427751221138875
Magnússon, G., Göransson, K., & Lindqvist, G. (2019). Contextualizing inclusive education in educational policy: The case of Sweden. Nordic Journal of Studies in Educational Policy, 5(2), 67–77. https://doi.org/10.1080/20020317.2019.1586512
Mezzanotte, C., & Calvel, C. (2023). Indicators of inclusion in education: A framework for analysis. OECD Education Working Papers, № 300. https://dx.doi.org/10.1787/d94f3bd8-en
Morris, C., Milton, E., & Goldstone, R. (2019). Case study: Suggesting choice: Inclusive assessment processes. Higher Education Pedagogies, 4(1), 435–447. https://doi.org/10.1080/23752696.2019.1669479
New Jersey Coalition for Inclusive Education. (2010). Quality indicators for effective inclusive education, guidebook. http://inclusionworks.org/sites/default/files/QualityIndicatorsGuidebook.pdf
Nikolaesku, I., Budnyk, O., Bondar, V., Tepla, O., & Berezovska, L. (2021). Pedagogical management in inclusive process of the educational institution. Amazonia Investiga, 10(39), 77–84. https://doi.org/10.34069/AI/2021.39.03.7
Nilsen, S. (2010). Moving towards an educational policy for inclusion? Main reform stages in the development of the Norwegian unitary school system. International Journal of Inclusive Education, 14(5), 479–497. https://doi.org/10.1080/13603110802632217
OECD. (2024). Education for inclusive societies project. https://www.oecd.org/education/strength-through-diversity/
Reason, M., & Ward, C. (2022). Improving, achieving, excelling: Developing inclusive assessment processes for a degree-level learning disability arts programme. The Journal of Applied Theatre and Performance, 27(1), 137–146. https://doi.org/10.1080/13569783.2021.1997581
Rosado-Castellano, F., Sánchez-Herrera, S., Pérez-Vera, L., & Fernández-Sánchez, M. J. (2022). Inclusive education as a tool of promoting quality in education: Teachers’ perception of the educational inclusion of students with disabilities. Education Sciences, 12(7), 471. https://doi.org/10.3390/educsci12070471
Salmi, J., & D’Addio, A. (2020). Policies for achieving inclusion in higher education. Policy Reviews in Higher Education, 5(1), 47–72. https://doi.org/10.1080/23322969.2020.1835529
Shrestha, P., & Bhattarai, P. C. (2022). Application of case study methodology in the exploration of inclusion in education. American Journal of Qualitative Research, 6(1), 73–84. https://doi.org/10.29333/ajqr/11461
UNESCO. (1994). The Salamanca statement and framework for action on special needs education. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000098427
UNESCO. (2019). Cali commitment to equity and inclusion in education. International Forum on Inclusion and Equity in Education, Cali, Colombia. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000370910
UNESCO. (2020). Global education monitoring report 2020: Inclusion and education: All means all. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373718
https://doi.org/10.54676/JJNK6989
UNICEF. (2014). Conceptualizing inclusive education and contextualizing it within the UNICEF mission. https://www.unicef.org/eca/sites/unicef.org.eca/files/IE_Webinar_Booklet_1_0.pdf
Vyrastekova, J. (2021). Social inclusion of students with special educational needs assessed by the Inclusion of Other in the Self scale. PLoS ONE, 16(4), e0250070. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0250070
