КОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ НАВЧАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37472/2617-3107-2024-7-10

Ключові слова:

деонтологічна підготовка, міждисциплінарність, цифровізація, комунікація, етика спілкування, студент, медичний університет

Анотація

Проаналізовано комунікативні аспекти деонтологічної підготовки студентів-медиків в університетах України на основі використання традиційних і цифрових освітніх ресурсів. Деонтологічна підготовка розглядається як міждисциплінарний, структурований і випереджувальний процес формування деонтологічної компетентності, цілеспрямований розвиток особистих морально-етичних якостей і чеснот, необхідних для виконання професійних обов’язків у галузі охорони здоров’я з дотриманням законів і принципів етики та врахування особливостей і завдань професійної діяльності лікаря. На основі вивчення стану законодавчого, нормативно-правового і науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх лікарів в українських медичних університетах обґрунтовано положення, що деонтологічна підготовка інтегрується у змісті професійної освіти. Її завдання враховуються у формуванні загальних і фахових компетентностей та результатів навчання за спеціальністю 222 Медицина. Порівняння динаміки змін у змісті освітньо-професійної програми і силабусів дисциплін клінічного, етичного і гуманітарного спрямування дало змогу дійти висновку, що цілеспрямована і випереджувальна деонтологічна підготовка із використанням традиційних і цифрових освітніх ресурсів впливає на підвищення ефективності освітнього процесу в медичному університеті. Вона також здійснюється під час вивчення низки вибіркових дисциплін, орієнтованих на оволодіння теоретичними і практичними засадами деонтології, моральної філософії, медичної етики, естетики й етики спілкування. Важливе значення має наукове обґрунтування та врахування комунікативних й етичних аспектів деонтологічної підготовки у змісті усіх обов’язкових дисциплін за спеціальністю 222 Медицина. Конкретизовано положення щодо традиційних та цифрових освітніх ресурсів деонтологічної підготовки. Доведено ефективність міждисциплінарного випереджувального підходу деонтологічної підготовки і розвитку комунікативної компетентності студентів-медиків, що охоплює формування морально-етичних та професійних якостей, навичок міжособистісної взаємодії на засадах деонтології, вільне використання рідної та іноземних мов з метою задоволення професійних потреб. Застосування цифрових освітніх ресурсів і, зокрема, цифрового сторітелінгу, визнано ефективним інструментом деонтологічної підготовки майбутніх лікарів.

Біографії авторів

Нелля Ничкало, Національна академія педагогічних наук України

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України
м. Київ, Україна

Любов Гутор, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Проаналізовано комунікативні аспекти деонтологічної підготовки студентів-медиків в університетах України на основі використання традиційних і цифрових освітніх ресурсів. Деонтологічна підготовка розглядається як міждисциплінарний, структурований і випереджувальний процес формування деонтологічної компетентності, цілеспрямований розвиток особистих морально-етичних якостей і чеснот, необхідних для виконання професійних обов’язків у галузі охорони здоров’я з дотриманням законів і принципів етики та врахування особливостей і завдань професійної діяльності лікаря. На основі вивчення стану законодавчого, нормативно-правового і науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх лікарів в українських медичних університетах обґрунтовано положення, що деонтологічна підготовка інтегрується у змісті професійної освіти. Її завдання враховуються у формуванні загальних і фахових компетентностей та результатів навчання за спеціальністю 222 Медицина. Порівняння динаміки змін у змісті освітньо-професійної програми і силабусів дисциплін клінічного, етичного і гуманітарного спрямування дало змогу дійти висновку, що цілеспрямована і випереджувальна деонтологічна підготовка із використанням традиційних і цифрових освітніх ресурсів впливає на підвищення ефективності освітнього процесу в медичному університеті. Вона також здійснюється під час вивчення низки вибіркових дисциплін, орієнтованих на оволодіння теоретичними і практичними засадами деонтології, моральної філософії, медичної етики, естетики й етики спілкування. Важливе значення має наукове обґрунтування та врахування комунікативних й етичних аспектів деонтологічної підготовки у змісті усіх обов’язкових дисциплін за спеціальністю 222 Медицина. Конкретизовано положення щодо традиційних та цифрових освітніх ресурсів деонтологічної підготовки. Доведено ефективність міждисциплінарного випереджувального підходу деонтологічної підготовки і розвитку комунікативної компетентності студентів-медиків, що охоплює формування морально-етичних та професійних якостей, навичок міжособистісної взаємодії на засадах деонтології, вільне використання рідної та іноземних мов з метою задоволення професійних потреб. Застосування цифрових освітніх ресурсів і, зокрема, цифрового сторітелінгу, визнано ефективним інструментом деонтологічної підготовки майбутніх лікарів.

Посилання

БДМУ. (2024). General information about BSMU. https://www.bsmu.edu.ua/en/general-information/about-bsmu/

Бітаєв, В. А. (2003). Естетичне виховання і гуманізація особи. ДАКККіМ.

Васильєва, М. П. (2011). Деонтологічний компонент підготовки сучасного педагога в умовах вищого навчального закладу. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», 2(2), 14–20. https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2011/2/4.pdf

Гутор, Л. (2023). Педагогічна підготовка докторів філософії на засадах деонтології. У Матеріали науково-методичної конференції з міжнародною участю: Підготовка докторів філософії на сучасному етапі: обмін досвідом та кращі практики (с. 53–55). ТНМУ.

Ковальова, О. М., Сафаргаліна-Корнілова, Н. А., & Герасимчук, Н. М. (2018). Деонтологія в медицині: підручник. ВСВ «Медицина».

Леухіна, А. (2022). Людяність та емпатія в охороні здоров’я. Мастер Книг.

ЛНМУ імені Данила Галицького. (2024). Деонтологія в медицині: силабус. https://new.meduniv.lviv.ua/uploads/repository/kaf/kaf_propaedeutic_1/04.%20Силабуси/09.%20Pediatr_Deontolohija_v_medycyni_sylabus_%20t%20a%20.pdf.pdf.pdf

Маковецька-Гудзь, Ю. (2017). Сторітелінг у педагогічній практиці. In Zbiór artykułów naukowych Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej “Pedagogika. Teoretyczne i praktyczne aspekty rozwoju współczesnej nauki” (с. 9–13). Diamond trading tour.

Міністерства освіти і науки України. (2021). Стандарт вищої освіти. 222 Медицина. Наказ МОН України № 1197 від 08 листопада 2021 р. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/11/09/222-Medytsyna.mahistr.09.11.pdf

Ничкало, Н. Г. (2012). Педагогічна естетика і етика в діяльності НАПН України: сьогодення і погляд у майбутнє. Естетика і етика педагогічної дії, (3), 7–19. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/711088/1/17.pdf

Ничкало, Н. Г. (2014). Розвиток освіти в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів: монографія. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова.

НМУ ім. О. О. Богомольця. (2024). Більше про НМУ. https://nmuofficial.com

ТНМУ імені І. Я. Горбачевського. (2024). Про ТНМУ. https://www.tdmu.edu.ua/en/

ХНМУ. (2021). Деонтологія в медицині: методичні вказівки для самостійної роботи студентів. https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/29978/1/Ащеулова%20Деонтологія%20в%20медицині%20Ч.1%20№21-34155.pdf

ХНМУ. (2024). Про наш університет. https://knmu.edu.ua

Akgun, A., Keskin, H., Ayar, H., & Erdogan, E. (2015). The influence of storytelling approach. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 207, 577–586. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042815052623

Berk, R. (2009). Teaching strategies for the net generation. Transformative Dialogues: Teaching & Learning Journal, 3(2), 1–23.

Carey, J. (2009). Communication as culture: Essays on media and society (Revised ed.). Routledge.

Chomsky, N. (2002). On nature and language. Cambridge University Press.

Forbes. (2024). The top 10 most in-demand skills for the next 10 years. https://www.forbes.com/

Gottschall, J. (2013). The storytelling animal: How stories make us human. New York.

Gutor, T., Kovalska, O., & Sluzhynska, M. (2023). Normative and legal provision of ethical and deontological principles in medicine: Students’ guide. LNMU.

Hutor, L. (2023). Deontological basics of educating Ph. D. students. In Contemporary education of Ph. D. students: Exchange of experience and best practices (pp. 53–55). Ternopil.

Lacey, S., & Craighead, D. (2021). Using digital storytelling to reduce unplanned health care encounters: A feasibility study. Journal of Nursing Care Quality, 36(3), 269–273.

Lukianova, L. (2016). Motivation factors of adult learning. The New Educational Review, 44, 223–229. https://tner.polsl.pl/e44/a18.pdf

Maniuk, L. V. (2016). Social media in the process of professional and communicative skills training of future physicians. Information Technologies and Learning Tools, 53(3), 88–97. https://doi.org/10.33407/itlt.v53i3.1425

Moreau, K. A., Eady, K., Sikora, L., & Horsley, T. (2018). Digital storytelling in health professions education: A systematic review. BMC Medical Education, 18, 208. https://doi.org/10.1186/s12909-018-1320-1

Rehman, M., Andargoli, M., & Pousti, H. (2019). Healthcare 4.0: Trends, challenges, and benefits. In Australasian Conference on Information Systems (pp. 556–564). Perth, Western Australia. https://www.researchgate.net/publication/342981091_Healthcare_40_Trends_Challenges_and_Benefits

Rezeki, I. (2017). Using storytelling technique to improve speaking ability at Insan Qur’ani Boarding School Aceh Besar. Fakultas Tarbiyah dan Keguruan, Pendidikan Bahasa Inggris. https://core.ac.uk/download/pdf/293467043.pdf

Sandars, J., Murray, C., & Pellow, A. (2008). Twelve tips for using digital storytelling to promote reflective learning by medical students. Medical Teacher, 30(8), 774–777. https://doi.org/10.1080/01421590801987370

Simmons, A. (2006). The story factor: Inspiration, influence, and persuasion through the art of storytelling. Perseus.

Sodomora, P. A., Gutor, L. V., Tryndiuk, V. A., & Lobanova, S. I. (2021). Student storytelling for communication skill development online (In the time of COVID-19 quarantine). New Educational Review, 63, 149–160. https://czasopisma.marszalek.com.pl/images/pliki/tner/202101/tner6312.pdf

Stables, A. (2018). Semiotic theory of learning: New perspective in the philosophy of education. Routledge.

Sutton, J. (2015). Remembering as public practice: Wittgenstein, memory, and distributed cognitive ecologies. In Moyal-Sharrock, D., Munz, R., & Coliva, A. (Eds.), Wittgenstein and the philosophy of mind (pp. 409–443). Cambridge University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Ничкало, Н. ., & Гутор, Л. . (2024). КОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ НАВЧАННЯ. Education: Modern Discourses, (7), 104–113. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2024-7-10

Номер

Розділ

ОСВІТА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ