ЕНЕРГІЯ ІНТЕЛЕКТУ ЯК ПРОЯВ ОБДАРОВАНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32405/2617-3107-2018-1-1Ключові слова:
енергетика інтелекту; обдарованість; інтелектуальна еліта; інтелектуальний капітал; глобалізація; меритократичні тенденції; система освітиАнотація
Протягом років незалежності в духовній культурі проводилася лінія на абсолютизацію національного етносу як визначального фактора соціального буття. В статті вислітлюється, що існує не тільки «енергетика нації», а й енергетика інтелекту. Акцент на ролі національного не може бути конструктивним, якщо не враховувати роль інтелекту, дієвість розуму. Автор наголошує, що саме інтелект, а не етнічна чи будь-яка інша ідентичність створює нові технології, здійснює прориви в науці, вибудовує проекти подальшого буття людства. Формування еліти є результатом відбору суспільством найцінніших його представників на основі прояву їх індивідуальної обдарованості. В статті автор розглядає питаня формування інтелектуальної еліти в умовах глобалізації розкриває питання про формування нового типу освітнього простору, яке розширює можливості для формування і розвитку інтелектуальної еліти на основі прояву обдарованості людини. Процеси конструювання елітних груп в умовах глобалізації набувають своєї специфіки, а проблеми формування інтелектуальної еліти максимально проявляються на інституціональному рівні. В статті автор зазначає, що в системі освіти досить яскраво почали проявлятися меритократичні тенденції, які корелюють з аналогічними тенденціями у рамках розвитку всього суспільства. Як результат тепер ми можемо говорити про комплекс тенденцій в розвитку системи освіти, які дозволяють їй брати активну участь в процесі формування інтелектуальної еліти суспільства і розвивати його інтелектуальний капітал. Автор зазначає, що в контексті активизації ролі інтелекту та його носіїв є необхідність радикально передивитись своє відношення до національного та його структур. Якщо їх «мобільність» ставить під загрозу існування принципів демократії, условій экзистенції буття, потрібно замислитись, яким чином їх затормозити. Автор зазначає, що потрібно не заперечувати попередні ілюзії, в тому числі і національні, але реінтерпретувати їх на користь особистості, на користь продуктивної діяльності, стати не руцнівниками, а продовжувачами та творцями традицій.
Посилання
Kremen, V.H. (2017). Suchasne myslennia y osvita: metodolohichnyi kontsept [Modern thinking and education: Methodological Concept]. Naukove zabezpechennia rozvytku osvity v Ukraini: aktualni problemy teorii i praktyky (do 25-richchia NAPN Ukrainy). Zbirnyk naukovykh prats [Scientific support for the development of education in Ukraine: current problems of theory and practice (to 25-year anniversary NАPS of Ukraine). Сollection of scientific works]. (pp.19-39). Vydavnychyi dim «Sam». (in Ukrainian)
Kremen, V.H. (2010). Filosofiia liudynotsentryzmu v osvitnomu prostori [Philosophy of human centeredness in the educational space]. Flint 2nd view, Kyiv: Knowledge of Ukraine. (in Ukrainian)
Kremen, V.H. (2007). Filosofiia natsionalnoi idei. Liudyna. Osvita. Sotsium [Philosophy of the national idea. Man. Education. Socium]. Kyiv: Ghramota. (in Ukrainian)
Kremen, V.H & Ilyin, V.V. (2012). Synerhetyka v osviti: kontekst liudynotsentryzmu: monohrafiia [Synergetics in education: the context of human-centeredness: monograph]. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian)
