ПАРАДИГМИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2022-5-09Ключові слова:
державно-приватне партнерство; парадигма; порівняльний аналіз; професійна освіта; суспільні цінностіАнотація
Проблеми повоєнного відновлення України досліджуються відповідно до положень урядового плану заходів, у яких професійна професійно-технічна освіта (ПТО) розглядається як одна з ключових сфер, а державно-приватне партнерство (ДПП) як одна з основних груп викликів. Актуальність проведення досліджень на рівні наукової парадигми обумовлюється масштабом сучасної проблематики сфери ПТО в Україні: від удосконалення системи управління закладами професійної освіти до її фінансового забезпечення. Метою дослідження є виявлення ознак сучасної парадигми ДПП у сфері ПТО.
Проаналізовано відповідні принципи, підходи, інструментарій та практики ЄС. Поставлена мета досягається методологією порівняльного аналізу в комплексі методів аналізу наукових джерел, систематизації та виявлення найбільш вагомих чинників, які сформували парадигму ДПП.
Порівняльний аналіз виявив основні періоди і загальний характер змін парадигми ДПП у сфері ПТО у закордонній практиці. На основі порівняльного аналіз цих практик з українськими реаліями сформульовано положення новітньої парадигми ДПП у сфері ПТО.
Парадигма ДПП у сфері ПТО сформувалась на початку 90-х рр. минулого століття як модель ліквідації бюджетного дефіциту, підвищення ефективності управління та покращення результатів від наданих послуг, яке досягалось залученням інновацій, інфраструктури та потенціалу компетентності приватного сектору. З початку 2000 рр. парадигма ДПП у сфері ПТО вже є моделлю, орієнтованою на суспільної цінності. Еволюція відбулась: у статусі учня (студента), який стає центральною фігурою та джерелом інновацій при управлінні професійною освітою; у ролі приватних партнерів які тепер, поруч з державою, створюють суспільні блага та відповідають за працевлаштування і інтеграцію учнів у соціальне середовище; та у сфері відповідальності державного партнера, який концентрується на визначенні цілей, які мають бути досягнуті з точки зору суспільних інтересів і цінностей; якості надання освітніх послуг; ціновій політиці постачанні та регулюванні освітніх послуг.
Орієнтирами постановки проблем наукового пошуку на засадах парадигми ДПП у ПТО в Україні є зміна обсягу заявлених цілей, джерел і розміру інвестицій, горизонту планування, економічної ефективності, кількості залучених партнерів та розподілу ризиків між ними.
Посилання
Bommert, B. (2010). Collaborative innovation in the public sector. International public management review, 11(1), 15-33.
Broadbent, J., & Laughlin, R. (2003), Public private partnerships: an introduction. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 16(3), 332-341. https://doi.org/10.1108/09513570310482282
Bryson, J. M., Crosby, B. C., & Bloomberg, L. (2014). Public Value Governance: Moving beyond Traditional Public Administration and the New Public Management. Public Administration Review, 74 (4), 445–456.
Eggers, B., & Singh, S. (2009). The public innovators playbook. Washington, DC: Harvard Kennedy School of Government.
European Training Foundation (ETF). (2017), Decentralising vocational education and training in Ukraine: Momentum for action (Report). Torino, Italy.
Ferlie, E. (2022). The New Public Management and Public Management Studies. Oxford Research Encyclopedia of Business and Management. https://oxfordre.com/business/view/10.1093/acrefore/9780190224851.001.0001/acrefore-9780190224851-e-129
Government portal. (2022). Ukraine's recovery plan: education and science as a foundation for the development of human potential. https://www.kmu.gov.ua/news/plan-vidnovlennia-ukrainy-osvita-ta-nauka-iak-fundament-rozvytku-liudskoho-potentsialu
Kabinet Ministriv Ukrainy. (2021). Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy rozvytku profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity na 2022—2027 roky. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 9 hrudnia 2021 r. № 1619-r. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-derzhavnoyi-cilovoyi-socialnoyi-programi-rozvitku-profesijnoyi-profesijno-tehnichnoyi-osviti-na-20222027-roki-1619-091221
Kuhn, T. S. (1962). The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: University of Chicago Press.
Marshall, K. & Bauer, A. (2000). The New Social Policy Agenda in Asia: Proceedings of the Manila Social Forum. Manila, Asian Development Bank and the World Bank.
Mazzucato, M. (2018). The value of everything: Making and taking in the global economy. Hachette UK.
Meynhardt, T. (2009). Public value inside: What is public value creation? International Journal of Public Administration, 32(3–4), 192–219.
Moore, M. (1995). Creating Public Value: Strategic Management in Government. Cambridge, MA: Harvard University Press.
O’Flynn, J. (2007). From new public management to public value: Paradigmatic change and managerial implications. Australian Journal of Public Administration, 66(3), 353–66.
Osborne, D., & Gaebler, T. (1992). Reinventing government: How the entrepreneurial spirit is transforming government. Reading, MA: Addison-Wesley.
Osborne, S. (2010). Delivering public services: Time for a new theory? Public Management Review, 12(1), 1–10. http://doi.org/10.1080/14719030903495232
Paoletto, G. (2000). Public Private Sector Partnerships: An Overview of Cause and Effect. In Y. Wang (Ed.), Public-Private Partnership in the Social Sector: Issues and Country Experiences in Asia and the Pacific (pp-35-54). Tokyo: Asian Development Bank Institute.
Patrinos, H. A., Barrera Osorio, F. & Guáqueta, J. (2009). The Role and Impact of Public-Private Partnerships in Education. Washington D.C., World Bank. https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/2612
Popov, V. Yu. (2012). Peredumovy formuvannia paradyhmy ekonomichnoi spadkovosti. Naukovyi visnyk Derzhavnoi akademii statystyky, obliku ta audytu, 3, 49-55.
Popova, V. (2022). ECONOMIC PRECONDITIONS FOR THE INTRODUCTION OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE FIELD OF VOCATIONAL EDUCATION IN UKRAINE. Professional Pedagogics, 1(24), 101–110. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.101-110
Popova, V., & Popov, V. (2022). Institutional and Economic Paradoxes of Path-Dependency in Ukraine and Ireland. In S. Velychenko, J. Ruane, & L. Hrynevych (Eds.), Ireland and Ukraine: Studies in Comparative Imperial and National History, 491-515. Ibidem Press, Stuttgart.
Radkevych, V., & Yershova, L. (2022). STATUS OF PREPAREDNESS OF VOCATIONAL EDUCATION SYSTEM TO COUNTER REAL AND POTENTIAL THREATS TO NATIONAL SECURITY AND NATIONAL INTERESTS OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF EXTERNAL AND INTERNAL CHALLENGES. Professional Pedagogics, 1(24), 4–17. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.4-17
The National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War. (2022). Draft Ukraine Recovery Plan. Materials of the “Education and science” working group. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/eng/education-and-science-eng.pdf
UN General Assembly Resolution 70/1. (2015). United Nations, Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. New York. http://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/11125/unep_swio_sm1_inf7_sdg.pdf?sequence=1
Vecchi, V., Taurelli, S., & Meer, M. (2021). Public-private partnerships for skills development : a governance perspective (Vol. I, Thematic overview). European Training Foundation, Publications Office. https://data.europa.eu/doi/10.2816/422369
Verger, A. (2012). Framing and selling global education policy: the promotion of public–private partnerships for education in low-income contexts. Journal of Education Policy, 27(1), 109-130.
Verkhovna Rada of Ukraine. (2010). On State-Private Partnership. Law of Ukraine on July 1, 2010 № 2404-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text
