“SOCIO-HUMANITARIAN EDUCATION” PHENOMENON REPRESENTATION IN SCIENTIFIC AND PUBLICIST DISCOURSES: A COMPARATIVE ANALYSIS
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-18Keywords:
socio-humanitarian education, humanitarian education, humanitarian policy, humanitarian knowledge, humanitarian sciences, humanities, humanitarian disciplinesAbstract
In the context of the transformational challenges caused by the war, social crises and educational policy reforms, the phenomenon of “socio-humanitarian education” is gaining special attention in the Ukrainian information space. It is associated with a number of concepts that are formed under its influence (critical thinking, historical memory, social activism, civil responsibility, national identity, social resilience, etc.) and in modern conditions acquire an existential character. Based on content analysis of collected scientific and journalistic sources, the multiplicity and inconsistency of definitions of the essence of socio-humanitarian education and its insufficient research as an interdisciplinary phenomenon have been proven. It has been found that in scientific and journalistic discourses, the representation of this phenomenon differs significantly in terms of content, style, and functional purpose, which necessitates a comparative analysis of these two discursive fields. The purpose of this article is to highlight the results of a comparative analysis of scientific and publicistic texts published in Ukraine between 1991 and 2025, which represent the phenomenon of “socio-humanitarian education” and semantically rela-ted concepts (humanitarian education, humanitarian policy, humanitarian knowledge, social and humanitarian disciplines, humanities, etc.), to identify their characteristics and contribution to the study of the socio-humanitarian education impact on the resilience of society and the independence of the state. It is concluded that social and humanitarian education is an interdisciplinary concept that combines social and humanitarian knowledge to develop critical thinking, civic competencies, and democratic consciousness. Scientific discourse analyses it through the prism of postcolonial heritage, content mo-dernization, and security challenges, applying methodologies from pedagogy, sociology, and philosophy of education. At the same time, it has a number of problems, including: fragmentation of the conceptua-lization of the phenomenon under study, methodological dispersion, academic isolation from politics, and insignificant participation in public discussion. Public discourse emotionally represents education as an indicator of a humanitarian crisis and an instrument of resistance, using figurative tropes and evaluative judgments. It is characterized by rhetoric of decline, situationality, and marginalization of humanitarian issues. Both discourses represent socio-humanitarian education as a resource for demo-cratization, identity, and post-crisis recovery, requiring dialogue between scientific, educational, and civic institutions. The prospects for further development of the phenomenon under study lie in: the formation of an integrated paradigm, the combination of academic and civic content, the normative understanding of the humanitarian mission, the mediatization of values, and the mobilization to protect the socio-humanitarian sphere.
References
Аналітичний центр сучасної гуманітаристики. (n.d.). Головна. Retrieved June 18, 2025, from https:// https://acmhs.in.ua/about-center
Афанасьєв, О. І. (2014). Гуманітарна науки і гуманітаристика. Вісник Дніпропетровського університету. Філософія, 22, 24(2), 9–14. https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/350
Барановська, Н. М. (2012). Роль гуманітарної освіти у сучасній Україні: нові підходи та перспективи розвитку. У Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні, зб. тез за матеріалами VIII Наук.-техн. конф. наук.-пед. працівників, 26-31 березня 2012 року (сс. 215–216). Львів: Національний університет «Львівська політехніка», Інститут підприємництва та перспективних технологій.
Брік, Т. (2022). «Залізо» чи м’яка сила. Що обирають українці: сильного лідера чи демократичні інституції? In ZABORONA. Retrieved August 29, 2022, from https://zaborona.com/en/what-do-ukrainians-choose-a-strong-leader-or-democratic-institutions-the-timofiy-bricks-column/?utm_source=chatgpt.com
Бучковська, Я. Г. (2015). Система фінансування дошкільної освіти у забезпеченні пріоритетів гуманітарного розвитку. [Кандидатська дисертація, Тернопільський національний економічний університет]. Архів. 0415U004353.
Возний, І. П. (2024). Гуманітарні науки в світлі сучасних викликів. Грааль науки, 39, 540–544. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.081
Грицаєнко, П. М. (2009). Гуманітарна освіта: сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз) [Кандидатська дисертація, Київський національний університет імені Тараса Шевченка наук]. НРАТ. 0409U004766
Гулай, В. В., Кириленко, О. М., Палагута В. І., Павлюх, М. В., Ткаченко, С. Є., Требін, М. П., Файник, А. А., Цвіркун, Ю. В., Шевчук, М. О., & Щеглов, А. Ю. (2025). Сучасна гуманітаристика: актуальні питання та перспективи розвитку : монографія. Харків : Право. https://doi.org/10.31359/9786178602369
Демченко, Н. М. (2010). Гуманітарна освіта в рецепції славістів Лівобережної України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) [Кандидатська дисертація, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя]. НРАТ. 0410U005861
Депчинська, І. А. (2019). Розвиток змісту шкільної гуманітарної освіти на Закарпатті в період 1919–1939 рр. [Кандидатська дисертація, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»]. НРАТ. 0419U003196
Дєнічєва, О. І. (2015). Тенденції реформування змісту гуманітарної освіти в гімназіях Австрії [Кандидатська дисертація, Житомирський державний університет імені Івана Франка]. НРАТ. 0415U002336
KIIS. Опора. USAID. (n.d.). Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни Сл.6.. Retrieved July, 2022, from https://surli.cc/dsrrmb
Кремень, В. Г. (2011). Філософія людиноцентризму в освітньому просторі (2-е вид.). Київ: Тов-во «Знання» України. http://library.hneu.edu.ua/storage/new-arrivals-books/March2021/kremen.pdf
Єршов, М.-О. (2025). Геополітичні наслідки маргіналізації соціогуманітарної освіти в Україні: Наукова доповідь на вебінарі «Інновації у психолого-педагогічній підготовці майбутніх педагогів: зміст, технології, ресурси» у межах Міжнародної виставки «Освіта та кар’єра – 2025», 11 квітня 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7125
Єршова, Л. М. (2022). Витоки великороського шовінізму. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4132
Западинська, І. Г. (2016). Професійна підготовка вчителів гуманітарних спеціальностей у системі педагогічної освіти України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) [Кандидатська дисертація, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова]. НРАТ. 0416U001492
Зязюн, І. (1996). Гуманістична парадигма в освіті. У Вища школа: реалії, тенденції, перспективи розвитку. Ч. II: Нова парадигма вищої освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (сс. 17–18).
Зязюн, І. (2000). Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу. Рідна школа, 8, 8–13.
Зязюн, І. (2000). Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризації освіти. Педагогіка толерантності, 3, 58–61.
Кашина, Г. С. (2020). Теоретико-методичні засади інформаційно-технологічного забезпечення природничо-гуманітарної підготовки педагогів у системі післядипломної освіти [Докторська дисертація, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова]. НРАТ. 0520U101805
Когут, І., Нікуліна, О., Ситрбу, О., Жерьобкіна, Т., & Назаренко, Ю. (2023). Війна та освіта. Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи. Cedos. Retrieved March 20, 2023, from https://cedos.org.ua/researches/vijna-ta-osvita-yak-rik-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-vplynuv-na-ukrayinski-shkoly/
Ковальчук, О. М. (2016). Підготовка магістрів гуманітарних спеціальностей до інноваційної професійної діяльності в умовах ступеневої освіти [Кандидатська дисертація, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки]. НРАТ. 0416U001641
Костюченко, В.К. (2025). Гуманітарна освіта та гуманістичне виховання в системі підготовки юних футболістів: традиційні та інноваційні підходи [Докторська дисертація, Національний університет фізичного виховання і спорту України]. НРАТ. 0825U002733
Левицька, Н. М. (2013). Становлення та розвиток вищої гуманітарної освіти Наддніпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). [Докторська дисертація, Національний університет харчових технологій]. Архів. 0513U000152
Митцева, О. С. (2021). Формування професійного іміджу майбутнього фахівця з інформаційних технологій при вивченні дисциплін соціально-гуманітарного циклу в закладі вищої освіти [Кандидатська дисертація, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди]. Архів. 0421U101467
Мугал, М. (2023). Освіта в умовах війни: виклики та перспективи для України. Інститут аналітики та адвокації. Retrieved October 09, 2023, from https://iaa.org.ua/articles/education-in-times-of-war-challenges-and-prospects-for-ukraine/
Мудрик, Д. П. (2024). Формування готовності вчителів гуманітарних предметів до профорієнтаційної роботи у закладах загальної середньої освіти [Докторська дисертація, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія]. НРАТ. 0824U000439
Науменко, У. В. (2015). Модернізація системи вищої гуманітарної освіти України в контексті європейських інтеграційних процесів [Кандидатська дисертація, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка]. НРАТ. 0414U006007
Петренко, Л. М. (2024). Актуалітети викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки», 2, 12–17. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-2-12-17
Похило, І. Д. (2008). Гуманізація освіти як основа розвитку сучасної освіти України. [Електронний ресурс]. http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/pohilo.php
Радкевич, В., & Єршова, Л. (2022). Стан готовності системи професійної освіти до протидії реальним і потенційним загрозам національній безпеці та національним інтересам України в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів. Професійна педагогіка, 1(24), 4-17. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.4-17
Рожанська, Н. В. (2012). Соціально-гуманітарна освіта як чинник демократизації українського суспільства [Кандидатська дисертація, Чорноморський державний університет імені Петра Могили]. Архів. 0412U004141
Сенчина, Н. Г. (2019). Формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті [Кандидатська дисертація, Ізмаїльський державний гуманітарний університет]. НРАТ. 0419U002369
Сухова, Н. М. (2002). Становлення методологічних засад філософії освіти як пріоритетної галузі гуманітарного знання [Кандидатська дисертація, Національний університет імені Тараса Шевченка]. НРАТ. 0402U000336
Тіщенко, А. В. (2021). Виховання іншомовної комунікативної культури студентів гуманітарних спеціальностей у закладах вищої освіти [Докторська дисертація, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України]. НРАТ. 0821U100695
Оніщук, І. І. (2019). Розвиток іншомовної освіти майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей у педагогічних університетах України (середина XX – початок XXI століття) [Кандидатська дисертація, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського]. НРАТ. 0419U003091
Присяжнюк, Ю. С. (2010). Розвиток методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у системі післядипломної освіти [Кандидатська дисертація, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради]. НРАТ. 0410U004108
Український інститут національної пам’яті. (2025). Як радянська / російська пропаганда називала війни. https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyy-kontekst/viyskovi-konflikty-za-uchastyu-srsr-rf-ta-yak-yih-nazyvala-radyanska-rosiyska-propaganda
Худенко, О. М. (2013). Розвиток індивідуального стилю професійної діяльності вчителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти [Кандидатська дисертація, КВНЗ «Херсонська обласна академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради], НРАТ 0413U002373
Юр’єва, О. Ю. (2014). Гендерна освіта бакалаврів гуманітарних спеціальностей у вищих навчальних закладах Канади [Кандидатська дисертація, Національний університет «Острозька академія»], НРАТ. 0414U005696
Ярмоленко, М. (2022). Роль гуманітарної освіти у розвитку ключових компетентностей конкурентоспроможних фахівців морської галузі. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 28(1), 232–244. https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.966
International Foundation for Electoral Systems (IFES) (2022). Громадянська освіта у воєнний час. Retrieved August 05, 2022, from https://www.ifesukraine.org/en/activity/democratic-elections/gromadyanska-osvita-v-chasy-vijny/
Not for Profit (2010). The New Yorker 100. Retrieved Juli 19, 2010, from https://www.newyorker.com/magazine/2010/07/26/not-for-profit?utm_source=chatgpt.com
Petrushenko, Y. & Kryvonos, А. (2024). Citizenship education in Ukraine. Eence. Retrieved September 09, 2024, from https://eence.eu/countries-profile/citizenship-education-in-ukraine/?utm_source=chatgpt.come
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
