ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ У ПЕРЕЖИВАННІ ТА ПОДОЛАННІ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ В МІЖОСОБОВИХ ТА МІЖГРУПОВИХ СТОСУНКАХ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2020-3-14Ключові слова:
почуття провини, гендерна специфіка почуття провини, переживання почуття провини, зараджування почуттю провини, позбавлення почуття провиниАнотація
У статті розглядаються результати дослідження, спрямовані на оцінку почуття провини представників обох статей, які виникають на різних рівнях спілкування. Гендерні особливості переживання та подолання почуття провини в міжособових та міжгрупових стосунках було виявлено на основі трьох опитувань українських студентів. Перше (опитано 582 особи) стосувалося до почуття провини в широкому і вузькому соціяльному контексті. За методикою семантичного диференціяла студенти оцінювали ступінь взаємних провин у 41 парі суб’єктів міжособової, міжгрупової та міжетнічної взаємодії. У другому опитуванні (63 особи) виучувано можливості і засоби позбавлення почуття провини. Респонденти відповідали на напівзакриті запитання анкети, відповіді аналізовано за допомогою контент-аналізу. За аналогічною методикою досліджувано особливості переживання колективної провини в третьому опитуванні (34 особи). Показано, що більшість відмінностей між жінками і чоловіками відповідають наявним стереотипам масової свідомости: жінки більшого значення надають оцінці провин у стосунках із близьким оточенням, чоловіки натомість активніше визнають свої провини перед абстрактними особами або інстанціями; участь чоловіків є активнішою як у взаємних звинуваченнях, так і взаємних визнаваннях провин у міжстатевих стосунках; джерелом почуття провини для жінок частіше стає їхня конфліктність, а для чоловіків – погана поведінка; в оцінці міжетнічних провин жінки сильніше зважають на емоційно стереотипізовані ставлення, а чоловіки жвавіше реагують на сучасний контекст; жіночі пропозиції щодо позбавлення почуття провини є різноманітнішими і більш комунікативними, а чоловіки більшого значення надають матеріяльному відшкодуванню. Водночас було зафіксовано відмінності, що суперечать гендерним стереотипам: оцінюючи провини студентів, жінки частіше звертають увагу на ефективність/неефективність, тоді як чоловіки підкреслюють значення такої негативної моральної риси, як недоброчесність; у сфері широких соціяльних контактів жінки порівняно активніше звинувачують органи державної влади та наполягають на доконечності підвищення ефективності всіх українців.
Посилання
Brescoll, V. L. (2016). Leading with their hearts? How gender stereotypes of emotion lead to biased evaluations of female leaders. The Leadership Quarterly, 27, 3, 415-428. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2016.02.005
Bybee, J. (1998). The Emergence of Gender Differences in Guilt during Adolescence. Guilt and Children Academic Press Pages, 113-125. https://doi.org/10.1016/B978-012148610-5/50006-0
Cruz, B. de P. A., Pires-Jr., R. J. M., & Ross, S. D. (2017). Gender Difference in the Perception of Guilt in Consumer Boycott in Brazil. In Aida Alvinius (Ed.), Gender Differences in Different Context (pp. 43-56). Rijeka: InTechOpen. DOI: 10.5772/63040
De Boeck, A., Pleysier, S., & Put, J. (2018). The social origins of gender differences in anticipated feelings of guilt and shame following delinquency. Criminology & Criminal Justice, 18, 291-313. DOI: 10.1177/1748895817721273
Ferguson, T. J., & Eyre, H. L. (2000). Engendering gender differences in shame and guilt: Stereotypes, socialization, and situational pressures. In A. H. Fischer (Ed.), Studies in emotion and social interaction. Second series. Gender and emotion: Social psychological perspectives (pp. 254-276). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511628191.013
Goodwin, J., Jasper, J. M., & Polletta, F. (2001). Introduction: Why Emotions Matter Passionate. In. Jeff Goodwin, James M. Jasper, & Francesca Polletta (Eds.), Politics: emotions and social movements (pp. 1-24). Chicago & London: The University of Chicago Press
Hammack, Ph. L. (2006). Identity, Conflict, and Coexistence: Life Stories of Israeli and Palestinian Adolescents. Journal of Adolescent Research, 21, 4, 323-369. https://doi.org/10.1177%2F0743558406289745
Hay, L. L. (1997). Empowering Women: A Guide to Loving Yourself, Breaking Rules, and Bringing Good into Your Life Paperback. Carlsbad, CA: Hay House, Inc.
Jay, A. Ch. (2015). When Hurt Heroes Do Harm: Collective Guilt and Leniency toward War-Veteran Transgressors. A Thesis Presented in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree Master of Science. Arizona State University
Kanyangara, P., Rimé, B., Paez, D., & Yzerbyt, V. (2014) Trust, Individual Guilt, Collective Guilt and Dispositions toward Reconciliation among Rwandan Survivors and Prisoners before and after Their Participation in Postgenocide Gacaca Courts in Rwanda. Journal of Social and Political Psychology, 2, 1, https://doi.org/10.5964/jspp.v2i1.299
Lungu, O., Potvin, S., Tikàsz, A., & Mendrek, A. (2015). Sex differences in effective frontolimbic connectivity during negative emotion processing. Psychoneuroendocrinology, 62, 180-188. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2015.08.012
Renner, A.-M., & Masch, L. (2019) Emotional woman – rational man? Gender stereotypical emotional expressivity of German politicians in news broadcasts. Communications, 44, 1. https://doi.org/10.1515/commun-2017-0048
Shiffler, J. B. (1993). The Role of Gender Differences in the Relationship between Guiltand Shame-Proneness and Depressive Symptomatology. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Master of Science in psychology. Logan: Utah state university. 101 p.
Solomatina, I., & Austers, I. (2014). Collective Guilt Makes Conflicting Parties More Collaborative: Quasi-experimental Study of the Israeli-Palestinian Conflict. Psychology Research, 4, 4, 271-284. DOI:10.17265/2159-5542/2014.04.005
Torstveit, L., Sütterlin, S., & Lugo, R. G. (2016). Empathy, Guilt Proneness, and Gender: Relative Contributions to Prosocial Behaviour. Europe’s Journal of Psychology, 12 (2), 260-270. Doi: 10.5964/ejop.v12i2.1097
