ПАТРІОТИЗМ ЯК ЦІННІСТЬ: СУТНІСТЬ ТА МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32405/2617-3107-2018-1-18Ключові слова:
виховна позиція; виховні положення; духовно-моральна антиномія; патріотизм; процес виховання; особистість; складові почуття патріотизму; Я-духовнеАнотація
У статті коректно ставиться й розкривається у сутнісній площині проблема патріотизму. З цією метою засадничою позицією є положення про це психологічне утворення у єдності його когнітивної й емоційної складових. Виходячи з цього, характеризується феноменологія патріотизму як соціального явища, так і його внутрішня структура у сутнісних показниках, що реально проявляються у поведінці, діяльності й спілкуванні особистості. Пропонується авторське визначення патріотизму як безумовного і високосмислового почуття-цінності, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. У даному визначенні увага звертається на безумовний і високосмисловий аспекти цього почуття. Безумовність означає, що почуття патріотизму не може ґрунтуватись на зовнішньому підкріпленні у формі певних заохочень чи осуджень. Воно повинно саме по собі мати спонукальну потенцію до відповідного діяння, бути самозначущим. Високосмисловий аспект почуття патріотизму не пов’язується з нижчими, буттєвими потребами часто утилітарної спрямованості, а з вершинними життєвизначальними орієнтирами особистості. У відповідності з таким понятійним визначенням патріотизму пропонуються базові діяльнісні складові, які слід спрямовано формувати, і які водночас виступають діагностичними сигналами для визначення його ступеня розвитку у конкретної особистості. Практично значущим для педагогів є комплекс положень, на яких їм слід організовувати процес виховання патріотизму. Дані положення ґрунтуються на глибинних психологічних механізмах, які входять до структури педагогічних прийомів і тому виявляються досить ефективними у виховному плані. Враховуючи специфіку почуття патріотизму як цінності, що об’єднує малу групу, громаду, суспільство, пропонуються певні наукові позиції, спрямовані на таку єдність.
Посилання
Archard, D. (1999). Should we teach patriotism? Studies in Philosophy and Education, 18, 157-73.
Arneson, R. J. (2005). Do patriotic ties limit global justice duties? Journal of Ethics, 9, 127-50.
Brooks, D. (2015). The road to character. New York: Random House.
Callan, E. (2006). Love, idolatry, and patriotism. Social Theory and Practice, 32, 525-46.
Hulas, M., & Fel, S. (Eds.). (2015). Intricacies of patriotism: Towards a complexity of patriotic allegiance, Frankfurt am Main: Peter Lang.
Kateb, G. (2007). Are patriotism and universalism compatible? Social Theory and Practice, 32, 609-24.
Kierkegaard, S. (2013). Fear and trembling. New Jersey: Princeton University Press.
Kleinig, J., Keller, S. & Primoratz, I. (2015). The ethics of patriotism: A debate. Oxford: Wiley Blackwell.
Königs, P. (2012). Patriotism: A case study in the philosophy of emotions. Grazer Philosophische Studien, 85, 299-309.
Moore, M. (2009). Is patriotism an associative duty? Journal of Ethics, 13, 383-99.
Nussbaum, M. (2012). Teaching patriotism: Love and critical freedom. University of Chicago Law Review, 79, 215-51.
Primoratz, I. (2002). Patriotism: A deflationary view. Philosophical Forum, 33, 443-58.
Soutphommasane, T. (2012). The virtuous citizen: patriotism in a multicultural society. Cambridge: Cambridge University Press.
Sukhomlinskyi, V. (1971). Rozhdenie grazhdanina [The birth of the citizen]. Moskva: Molodaia gvardia. (in Russian)
Zdenko, K. (2011). Is education for patriotism morally required, permitted or unacceptable? Studies in Philosophy and Education, 30, 127-40.
Zembylas, M. (2014). The teaching of patriotism and human rights: An uneasy entanglement and the contribution of critical pedagogy. Educational Philosophy and Theory, 46 (10), 1-17.







