10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОБЛЕМ ОСВІТИ: ВІД КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ ДО АЛГОРИТМУ МАЙБУТНЬОГО РЕНЕСАНСУ

Анотація

У статті проаналізовано радикальні трансформації класичної освіти, охарактеризовано особливості реакції зарубіжної та вітчизняної освіти на виклики сучасного інноваційного суспільства. Окреслено, що у багатьох країнах Євросоюзу, Північної Америки (США, Канада), Сходу (Японія, Китай) активно відпрацьовуються і впроваджуються нові схеми поділу програм у вищій школі на професійні та академічні, формується система вузькопрофільних закладів вищої освіти, виникають науково-дослідницькі та корпоративні університети. На усіх рівнях вищої освіти переосмислюються цілі, теорія і практика підготовки майбутніх фахівців. Поряд з цим, показано, що в Україні сучасним проблемам реформування освіти, навпаки, бракує системності й послідовності, в програмах і гаслах суб’єктів освітньої політики нерідко присутні елементи популізму, постановка нереальних завдань. Як результат, багатьох учасників освітнього процесу не полишає відчуття когнітивного дисонансу як при спробі оцінити істинний стан академічного середовища, так і при спробі дати оцінку тим рецептам, що пропонуються. На основі осмислення найважливіших точок біфуркації в сучасній українській освіті визначені й охарактеризовані десять знакових проблем. Доведено, що вирішити їх та забезпечити ренесанс освіти можливо, принаймні, на основі трьох життєдайних кроків: впровадження нового організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку освіти; перебудови змісту і методичних ресурсів освіти; аудиту академічного середовища та оптимізації мережі закладів вищої освіти.