РАЗОМ У КЛАСІ. ДІТИ З УКРАЇНИ У ПОЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ. ПОТЕНЦІАЛ ТА ВИКЛИКИ У СТВОРЕННІ БАГАТОКУЛЬТУРНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. ПОГЛЯД ВЧИТЕЛІВ
Звіт про дослідження
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2022-5-02Ключові слова:
повномасштабна війна в Україні, польські школи, українські учні з досвідом біженців, польські вчителіАнотація
Метою дослідження є з’ясувати, як відбувається навчання в польських школах української молоді, яка почала в них навчатися внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну російської федерації 24 лютого 2022 року. Фокусом дослідження є безпосередньо самі освітні процеси, як дидактичні, так і виховні, а також ширші детермінанти цих процесів у педагогічній, психологічній та соціальній перспективі (а також у формальному та правовому контекстах). Основними дослідницькими запитаннями визначено: 1. Який попередній досвід роботи з дітьми-іноземцями мали школи та вчителі (у тому числі з дітьми з України). Як виглядає підготовка шкіл, вчителів і викладачів до вступу дітей, які приїхали до Польщі внаслідок початку війни? 2. Як організовано процес навчання дітей з України, які прибули внаслідок війни, на місцевому рівні та на рівні окремих шкіл? 3. Як, на думку вчителів і вчителів, складаються стосунки між дітьми, які навчалися раніше в польських школах, та дітей, що приїхали внаслідок війни? 4. Як, на думку педагогів і вчителів, виглядає психічний стан дітей, які приїхали в результаті початку війни? 5. Як, на думку вчителів і вчителів, виглядають стосунки в сім'ях учнів, які прибули у зв'язку з війною, з родинами дітей, які раніше навчалися в польських школах? 6. Як, на думку вчителів і вчителів, відбувається співпраця між школами та родинами дітей, які прибули з України через початок війни? 7. Які аспекти виховної роботи з дітьми, які прибули внаслідок початку війни, є складними для педагогів та вчителів польських шкіл? Отримані результати інтерпретовано в контексті опису потреб польських шкіл та вчителів у підтримці таким чином, щоб навчальний процес молодих людей з досвідом біженців з України був максимально оптимальним і становив ефективну підтримку для них у кризовій ситуації. Рекомендації, що розроблені авторами Звіту та командою запрошених експертів, мають як більш загальний характер, пов’язаний з філософією, припущеннями та принципами наданої підтримки, так і стосуються конкретних змістовних аспектів підтримки, які можуть бути впроваджені в школах.
Посилання
Barani, K. (2006). Poczucie umiejscowienia kontroli a styl adaptacji w pierwszej klasie gimnazjum. Psychologia rozwojowa, 11(3), 123–133. https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream/handle/item/277234/barani_poczucie_umiejscowienia_kontroli_2006.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Białek, K. (Red.). (2015). Międzykulturowość w szkole. Poradnik dla nauczycieli i specjalistów. Ośrodek Rozwoju Edukacji. http://bc.ore.edu.pl/Content/759/Miedzykulturowosc_w_szkole+1.pdf
El-Khodary, B., Samara, M. (2020). The relationship between multiple exposures to violence and war trauma, and mental health and behavioural problems among Palestinian children and adolescents. European Child and Adolescent Psychiatry, 29, 719–731, https://doi.org/10.1007/s00787-019-01376-8
Fel, S., Jure, K., Lenart-Kłoś, K. (2022). Relationship between Socio-Demographic Factors and Posttraumatic Stress Disorder: A Cross Sectional Study among Civilian Participants’ Hostilities in Ukraine. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), https://doi.org/10.3390/ijerph19052720
Friedman, I.A. (2004). Organizational expectations of the novice teachers. Social Psychology of Education, 7, 435–461, https://doi.org/10.1007/s11218-004-3639-1
Grzelak, S. (2020). Młodzież w czasie epidemii. Komu jest najtrudniej? Instytut Psychoprofilaktyki Zintegrowanej.
Grzybowski, P. (2020). Świadkowie i sąsiedzi. Ku nowym kategoriom pojęciowym oraz perspektywom praktyki w edukacji międzykulturowej. W Ogrodzka-Mazur E., Błachut G., Piechaczek-Ogierman G. (Red.), Poznawanie kultur: ku edukacji antropologicznej i międzykulturowej. Wydawnictwo A. Marszałek.
Hamama, L., Ronen, T., Shachar, K., Rosenbaum, M. (2013). Links between Stress, Positive and Negative Affect, and Life Satisfaction among Teachers in Special Education Schools. Journal of Happiness Studies, 14(3), 731–751, https://doi.org/10.1007/s10902-012-9352-4
James, R.K., Gilliland, B.E. (2006). Strategie interwencji kryzysowej. Państwowa Agencja Rozwiązywania Problemów Alkoholowych: Wydawnictwo Edukacyjne PARPA.
Kata, G. (2016). Wolontariat młodzieżowy jako szansa samoaktualizacji. Innovatio Press Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Ekonomii i Innowacji.
Lewowicki, T. (2017). Edukacja międzykulturowa – kilka lat później. Zmiana uwarunkowań, pytania o kondycję, wyzwania. Edukacja Międzykulturowa, 2(7). 19–36. https://doi.org/10.15804/em.2017.02.01
Lutterbach, S., Beelmann, A. (2021). How Refugees’ Stereotypes Toward Host Society Members Predict Acculturation Orientations: The Role of Perceived discrimination. Frontiers in Psychology, 12:612427, https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.612427
Mawhinney, L. (2008). Laugh so you don’t cry: teachers combating isolation in schools through humour and social support. Ethnography and Education, 3(2), 195–209, https://doi.org/10.1080/17457820802062466
Nikitorowicz J. (2015). Ku jakim strategiom w edukacji międzykulturowej w kontekście współczesnych problemów wielokulturowości? Pogranicze. Studia Społeczne, XXV, 25–40.
Oppedal, B., Özer, S., Selçuk, R. (2018) Traumatic events, social support and depression: Syrian refugee children in Turkish camps. Vulnerable Children and Youth Studies, 13(1), 46–59. https://doi.org/10.1080/17450128.2017.1372653
Pisaruk, A.V., Shatilo, V.B., Koshel, N.M., Chyzhova, V.P., Pisaruk, L.V., Ivanov, S.G. (2022). Posttraumatic stress disorder: online poll of people who experienced war stress in Ukraine in 2022. Ageing and longevity, 3(2), 57–62. https://doi.org/10.47855/jal9020-2022-2
Plichta, P. (2015). Wypalenie zawodowe i poczucie sensu życia pedagogów specjalnych. ATUT.
Poleszak, W., Kata, G. (2022). Czynniki chroniące i czynniki ryzyka w radzeniu sobie z pandemią Covid-19 w środowisku młodzieży szkolnej. Artykuł w druku.
Pyżalski J. (2020). Ważne relacje uczniów i nauczycieli w czasie edukacji zdalnej. W G. Ptaszek, G.D.Stunża, J. Pyżalski, M. Dębski, M. Bigaj (Red.), Edukacja zdalna: co stało się z uczniami ich rodzicami i nauczycielami? Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.
Pyżalski, J. (2021). Zdrowie psychiczne i dobrostan młodych ludzi w czasie pandemii COVID-19 – przegląd najistotniejszych problemów. Dziecko Krzywdzone. Teoria, badania, praktyka, 20(2), 92–115.
Pyżalski, J., Merecz, D. (Red.). (2010). Psychospołeczne warunki pracy polskich nauczycieli. Impuls: Kraków.
Pyżalski, J., Plichta, P. (2007). Kwestionariusz Obciążeń Zawodowych Pedagoga (KOZP). Podręcznik. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
Shen Y. (2009). Relationships between self-efficacy, social support and stress coping strategies in Chinese primary and secondary school teachers. Stress & Health: Journal of the International Society for the Investigation of Stress, 25(2), 129–138. https://doi.org/10.1002/smi.1229
Shoshani, A., Kor, A. (2021). The mental health effects of the COVID-19 pandemic on children and adolescents: Risk and protective factors, Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/tra0001188
Skiba, E. (2011). Grupa wsparcia rodziców. W A. Bernacka-Langier, E.Dąbrowa, E. Pawlic-Rafałowska, J.Wasilewska-Łaszczuk, M. Zasuńska (Red.), Praca z uczniem cudzoziemskim. Przewodnik dobrych praktyk dla dyrektorów, nauczycieli, pedagogów i psychologów. Biuro Edukacji Urzędu m.st. Warszawy, WciES. https://biblioteka.womczest.edu.pl/new/wp-content/uploads/2013/09/webowa_biblioteka_przedszkole_praca_z_uczniem_cudzoziemskim.pdf
Thabet, A.A.M., Vostanis, P. (1999), Post-traumatic Stress Reactions in Children of War. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 40, 385–391, https://doi.org/10.1111/1469-7610.00456
Ustawa z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa (Dz.U. 2022 poz. 583). https://orka.sejm.gov.pl/proc9.nsf/ustawy/2069_u.htm
Ward, C., Stephen Bochner, & Furnham, A. (2001). Psychology Culture Shock (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003070696
Wasilewska-Łaszczuk, J., Zasuńska, M. (2011). Edukacja dzieci romskich i dzieci z rodzin wędrujących. Przykład rozwiązania systemowego z Walii. W A. Bernacka-Langier, E. Dąbrowa, E. Pawlic-Rafałowska, J. Wasilewska-Łaszczuk, M. Zasuńska (Red.), Praca z uczniem cudzoziemskim. Przewodnik dobrych praktyk dla dyrektorów, nauczycieli, pedagogów i psychologów. Biuro Edukacji Urzędu m.st. Warszawy, WciES. https://biblioteka.womczest.edu.pl/new/wp-content/uploads/2013/09/webowa_biblioteka_przedszkole_praca_z_uczniem_cudzoziemskim.pdf (18.08.2022).
Westling, D. L., Herzog, M. J., Cooper-Duffy, K., Prohn, K., Ray, M. (2006). The Teacher Support Program: A Proposed Resource for the Special Education Profession and an Initial Validation. Remedial and Special Education, 27(3), 136–147. https://doi.org/10.1177/07419325060270030201
Wypych, M., & Bilewicz, M. (2022). Psychological toll of hate speech: The role of acculturation stress in the effects of exposure to ethnic slurs on mental health among Ukrainian immigrants in Poland. Cultural Diversity and Ethnic Minority Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/cdp0000522
Zasuńska, M. (2011). Przekazywanie informacji rodzicom i uczniowi. W A. Bernacka-Langier, E. Dąbrowa, Pawlic-Rafałowska E., Wasilewska-Łaszczuk J., Zasuńska M. (Red.), Praca z uczniem cudzoziemskim. Przewodnik dobrych praktyk dla dyrektorów, nauczycieli, pedagogów i psychologów. Biuro Edukacji Urzędu m.st. Warszawy, WciES. https://biblioteka.womczest.edu.pl/new/wp-content/uploads/2013/09/webowa_biblioteka_przedszkole_praca_z_uczniem_cudzoziemskim.pdf
Zivcic, I. (1993). Emotional Reactions of Children to War Stress in Croatia. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 34(4), 709–713. https://doi.org/10.1097/00004583-199307000-00002
