МАРКЕРИ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ: «ІДЕОЛОГІЧНА ТРІАДА» ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2021-4-12Ключові слова:
маркери оцінювання якості освітнього процесу; методичний аудит освітніх компонент; педагогічна майстерність; результати навчання; якість вищої освітиАнотація
Мета статті: на ґрунті наукового теоретичного, методичного і практичного дослідження конкретизувати маркери якості освітнього процесу вищої школи як найважливішого елементу системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.
У статті доведена теза про те, що актуальним завданням в аспекті підвищення якості вищої освіти необхідним є дослідження і конкретизація маркерів оцінювання якості освітнього процесу вищої школи у сучасних реаліях підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Наголошується, що існуючи підходи оцінки якості освіти представлені 3-ма моделями (зміст, процес, результат), але вони по різному розглядають механізми визначення її ефективності. Підхід з точки зору процесу є найменш очевидним і дослідженим, але є досить значимим в аспекті оцінювання якості вищої освіти. Прояв педагогічної майстерності викладача при організації педагогічної взаємодії залежить від того, наскільки обране педагогом дидактичне, психологічне, комунікативне забезпечення освітнього процесу сприяє вирішенню відповідних завдань.
У межах роботи центру «Педагогічна майстерність викладача вищої школи» в умовах пандемії COVID-19 визначено та конкретизовано маркери якості освітнього процесу вищої школи у сучасних реаліях з позицій суб’єктів «студент», «викладач», «експерт з якості». Від того, яким чином сформований комплекс оцінювання залежить якість процесу научіння студента. Саме тому оцінювання розглядається як найважливіший елемент системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. Інтегровані цілі освітньої компоненти – курсу, які має чітко сформулювати викладач поєднують 3 підходи (зміст, внутрішні і зовнішні процеси навчання – научіння, результат) саме вони й стають основою дидактичного комплексу курсу. Результатом такої роботи стало розуміння необхідності проведення методичного аудиту освітніх компонент. Було складено опитувальник з питань, який допомагає провести перевірку конкретних даних для аналізу і подальшої оцінки, надання рекомендацій. Опитувальник структуровано по блоках. Оцінювання ефективності освітнього процесу є комплексною процедурою у межах якої викладач має чітко усвідомлювати зв’язок між прогнозованими результатами навчання та способами постановки цілей їх досягнення ще на момент розробки курсу.
Посилання
Bloom, B. S., Engelhart, M. D., Furst, E. J, Hill, W. & Krathwohl, D. (1956). Taxonomy of educational objectives. Volume I: The cognitive domain. McKay.
Bondarenko, V. D., Savielieva, O. S., Semenova, A. V. (2021). Vymiry yakosti vyshchoi osvity: neobkhidnist ta suchasni trendy abo proektuvannia robochykh prohram navchalnykh dystsyplin. Vyshcha shkola: naukovo-praktychne vydannia, 1–2 (198), 75–96. https://www.pedagogic-master.com.ua/public/2021_1_2.pdf
Cedefop. (2011). Glossary: Quality in education and training. Publications Office of the European Union. https://www.cedefop.europa.eu/en/publications/4106
ENQA. (2015). Standarty i rekomendatsii shchodo zabezpechennia yakosti v Yevropeiskomu prostori vyshchoi osvity (ESG). CS Ltd. http://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/files/standards-and-guidelines_for_qa_in_the_ehea_2015.pdf
Goleman, D. (2010). Emocional’nyj intellekt na rabote. ACT.
Kolomiets, L. V., Semenova, A. V. (2020). Dystantsiine navchannia ta yakist osvity: paradyhmalna kryza liudynotsentryzmu osvitnoi polityky abo pro rol osobystosti pedahoha. Vyshcha shkola : naukovo-praktychne vydannia, 11-12 (196), 7–29. https://www.pedagogic-master.com.ua/public/sbornik_2020_11_12.pdf
Liashenko, Oleksandr (2021, November, 16). «Suchasnyi pidruchnyk: nosii zmistu chy kontent-menedzher?» vystup na Vebinari «Suchasni naukovo-pedahohichni pidkhody do rozroblennia osvitnikh materialiv (zokrema pidruchnykiv, posibnykiv, tsyfrovykh osvitnikh resursiv)» Retrieved 2021 from: https://www.youtube.com/watch?v=XLlYe8xYCV8
Luhovyi, V. I. (2020). Problema osvitnoi yakosti v stratehii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 2(2), 2–4.
Natsionalnyi osvitno-naukovyi hlosarii. (2018). TOV «KO NVI PRINT».
Ovcharuk, O. (2003). Kompetentnosti yak kliuch do onovlennia zmistu osvity. In Stratehiia reformuvannia osvity v Ukraini: rekomendatsii z osvitnoi polityky (pp. 13–37). K.I.S.
Rashkevych, Yu. M. (2017). Metodychni rekomendatsii shchodo opysu osvitnoi prohramy v konteksti novykh standartiv vyshchoi osvity. Natsionalnyi Erazmus+ ofis v Ukraini. http://erasmusplus.org.ua/novyny/1514-ceminar-metodychni-rekomendatsii-shchodo-opysu-osvitnoi-prohramy-v-konteksti-novykh-standartiv-vyshchoi-osvity-24-03-2017.html
Semenova, A. V. (2014). Emotsiine usvidomlennia yak konstrukt otsiniuvannia dynamiky rozvytku pedahohichnoi maisternosti vykladachiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv: psykhopedahohichnyi pidkhid. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy Shchokvartalnyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 4, 58–68. http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4089/1/Semenova.pdf
Semenova, A. V. (2015). Profesiina pidhotovka interaktyvnoho mini-zaniattia z vykorystanniam multymediinoi prezentatsii dlia vykladachiv – slukhachiv seminaru «Pedahohichna maisternist» na osnovi praktychnykh navychok i tsinnisnoho dosvidu. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 2(46), 139–152. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1209
Semenova, A. V. (2016). Tsinnisnyi vymir dosvidu subiektiv pedahohichnoi dii: monohrafiia. Bondarenko M. O. https://www.pedagogic-master.com.ua/public/semenova/tsinisnyi_vymir.pdf
Semenova, A. V. (2018). Postneklasychnyi period metodolohichnoho vymiru yednosti neliniinoho syntezu znan v aspekti rozvytku teorii liderstva. «Lider. Elita. Suspilstvo». Shchokvartalnyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 1, 109–123. http://les.khpi.edu.ua/article/view/2616-3241.2018.1.10
Semenova, A. V. (2019). Pedahohichna maisternist vykladacha vyshchoi shkoly XXI stolittia: synerhiia virtualnoho i realnoho v osvitnomu prostori. ScienceRise: Pedagogical Education, 2 (29), 40–48. http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/164524
Semenova, A. V. (2020). Profesiina pedahohika: Pidruchnyk. Bondarenko M. O.
Stones, Е. (1984). Psihopedagogika: psihologicheskaya teoriya i praktika obucheniya. Pedagogika. Pedahohyka.
Sysoieva, S. (2008). Napriamy realizatsii standartiv profesiinykh kvalifikatsii: dosvid Respubliky Polshchi. Shliakh osvity. 1(47), 19–22.
Verkhovna Rada Ukrainy. (2017). Zakon Ukrainy «Pro osvitu». Vidomosti Verkhovnoi Rady, 38–39, 380. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Verkhovna Rada Ukrainy. (2017a). Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» v redaktsii, zatverdzhenii postanovoiu KM Ukrainy vid 28.09.2017 r. № 1556-18. Vidomosti Verkhovnoi Rady, 38–39, 380.
Ziaziun, I. A. (2009). Pedahohichna maisternist: pidruchnyk. Bohdanova A. M. http://www.pedagogic-master.com.ua/public/PM_Zyazyun.pdf
Zinchenko, V. P. (1995). Affekt i intellekt v obrazovanii. Tryvola.
Zyazyun, I. A. (2008). Filosofiia pedahohichnoi dii: monohrafiia. ChNU im. B. Khmelnytskoho. https://www.pedagogic-master.com.ua/public/filosofiya_pedagogichnoy_dii.pdf
