ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2022-5-06Ключові слова:
навчання іноземних мов; імерсійна освіта; мовна політика; двомовне навчання; навчальні програми; іноземна культура; мовна компетенція; вивчення іноземних мов; предметна компетентністьАнотація
Визначено основні завдання: вивчення інноваційних методів навчання іноземних мов передбачало теоретичний аналіз вітчизняного педагогічного досвіду; проведено сутнісні характеристики основних понять у контексті досліджуваної проблеми. У статті проаналізовано зміст термінів «двомовне навчання» та «імерсійна освіта». Автор стверджує, що в педагогічних джерелах досить часто використовуються ці два поняття. Розкрито, що особливе місце сьогодні займає підхід, у рамках якого іноземна мова використовується як засіб опанування змісту різних загальноосвітніх предметів. Цей підхід не новий, його різновидами послуговувались для вивчення немовних предметів протягом століть, а сьогодні вважають ефективним шляхом формування двомовності. У наш час рідну мову учнів також застосовують під час навчання, тому такий підхід має різні назви як то «імерсійна освіта» чи «двомовне навчання предметів». Термін «імерсія» запозичено із курсу хімії; він означає змішування. У даному випадку – змішане використання під час навчання двох мов – рідної та іноземної. Імерсійне навчання здійснюється за умов, коли декілька, або більшість предметів вивчають другою мовою. Учні імерсії є, зазвичай, носіями мови більшості, тому навчальний процес структуризовано та підпорядковується їхнім потребам. Оскільки в двомовній освіті нерідна чи іншомовна, цей процес розглядається не лише як засіб повсякденного спілкування, а й як інструмент всесвітнього пізнання спеціальних знань, то в результаті учні досягають високого інтегративного рівня лінгвістичної та предметної компетенції. Викладання двома мовами досить поширене в європейських країнах. Як правило, таке навчання не потребує штучного заохочення, оскільки сприяє розширенню загального кругозору студентів шляхом ознайомлення з особливостями іноземної культури, формує толерантне ставлення до поглядів, культурних особливостей іншого представника культури, пов’язаних з національною специфікою. Цей процес стимулює потребу в подальшій самоосвіті та саморозвитку, є необхідною умовою професійної роботи в сучасному світі.
Посилання
Anafiieva, E. (2010). Problemy dvomovnosti i bahatomovnosti v umovah novoi movnoi sytuatsii. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynnychenka, 89(2), 135–139.
Baker, C. (2008). Key Issues in Bilingualism and Bilingual Education. Multilingual Matters Limited.
Baker, C., Hornberger, N. (1996). An Introductory Reader to the Writings of Jim Cummins. Multilingual Matters LTD.
Biletska, I. O. (2013). Inshomovna osvita u serednikh navchalnykh zakladakh SShA: polikulturnyi kontekst [Candidate’s thesis]. Uman.
Bodnarchuk, T. (2012). Rozvytok bilinhvalnoi osvity v Avstrii (1945-2010 rr.) [Candidate’s thesis]. Lviv.
Bondarenko, N. (1995). Kontseptsiia shkilnoi movnoi osvity natsionalnykh spilnot v Ukraini. Pedahohika i psykholohiia, 5, 12–18.
Council of Europe. (2020). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment – Companion volume. Council of Europe Publishing. https://rm.coe.int/commoneuropean-framework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4
European Commission. (2003). Promoting Language Learning and Linguistic Diversity: An Action Plan 2004 - 2006. https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2003:0449:FIN:en:PDF
Kis, R. (2002). Mova, dumka I kyltyrna diialnist Vydavnytstvo Piramida 209.
Konstytutsiia Ukrainy. (2003). Vydavnytstvo A.S.K.
Lokshyna, O. (2019). Yevropejs`ka dovidkova ramka klyuchovy`x kompetentnostej dlya navchannya vprodovzh zhy`ttya: onovlene bachennya 2018 roku. Ukrainskyi Pedahohichnyi Zhurnal, 3, 21–30. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-21-30
Lokshyna, O., Shparyk, O. & Dzhurylo, A. (2015). The European Vector of School Education Content Transformations in Ukraine. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III (30), Issue: (59), 7–10. https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/02/The-European-Vector-of-School-Education-Content-Transformations-in-Ukraine-O.I.-Lokshyna-O.M.-Shparyk-A.P.-Dzhurylo.pdf
Maksymenko, O. (2015). Orhanizatsiia ta zmist navchannia suchasnykh inozemnykh mov u lantsi serednoi osvity Velykoi Brytanii. Naukovi Zapysky. Seriia: Pedahohichni Nauky, 135, 161–166. https://www.cuspu.edu.ua/images/download-files/naukovi-zapysky/v135.pdf
Maksymenko, O. (2021). Foreign languages in school education: European and Ukrainian trends. Education: Modern Discourses, (4), 50–65. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2021-4-06
Nikolaenko, S. (2004). Osvita i nauka: zakonodavchi ta metologichni osnovy. Vydavnytstvo Politechnika.
Nikolska, N. (2019). Bilinhvalna osvita shkoliariv yak predmet doslidzhennia vitchyznianykh uchenykh. Pedahohichnyi Dyskurs, 26, 14–18. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.02
Fishman, A., Garcia, O. (1996). Handbook of Sociolinguistics. Blackwell Publishers.
Fishman, A., García, O. (2010). Handbookof language and ethnic identity. Oxford University Pres.
Gonzales, J. (2008). Encyclopedia of Bilingual Education. A SAGE Reference Publication.
Harlow, G. U. (2008). Bilingual Education for Minorities. Encyclopedia of Language and Education (2nd Edition, Vol. 3, pp. 123–125). Springer.
Spolsky, B. (1999). Concise Encyclopedia of Educational Linguistics. Pergamon Elsevier University of Edinburg, Science Ltd Copyright.
Tovchyhrechka, L. V. (2012). Dvomovna osvita v universytetakh SSHA (kinets XX pochatok XXI st.) [Candidate’s thesis]. Sumy.
