КОНТЕКСТУАЛЬНА ПЛАСТИЧНІСТЬ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ: ВІД ВИДОВИХ РИС ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ

Автор(и)

  • Володимир Камишин Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8832-9470
  • Мілена Міленіна Інститут обдарованої дитини НАПН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7320-3453

DOI:

https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-15

Ключові слова:

контекстуальна пластичність, студенти першого курсу, вища освіта, індивідуальна унікальність, розвиток особистості, соціокультурний контекст, видові риси

Анотація

У статті розглянуто контекстуальну пластичність у розвитку особистості, визначену як динамічне посередництво між видовими рисами та індивідуальною унікальністю в межах соціальних, культурних та інституційних середовищ. Метою статті є проаналізувати, як універсальні психологічні тенденції формуються під час перехідного етапу раннього університетського навчання, з особливою увагою до сімейної підтримки, культурної орієнтації, інституційного визнання та дисциплінарних мікрокультур. Застосовано змішаний дизайн дослідження, що поєднує кореляційний аналіз опитувальних даних (N = 120) із тематичним кодуванням інтерв’ю. Результати показують, що сімейна підтримка пов’язана з вищим рівнем відкритості та доброзичливості; культурне тло систематично впливає на вираження індивідуальності; а інституційне визнання залишається обмеженим, породжуючи те, що автори називають «розривом визнання». Академічна спеціалізація додатково сприяє формуванню відмінних профілів рис, тоді як символічні метафори розкривають, як студенти інтегрують універсальність та індивідуальність у власну наративну ідентичність. У цілому результати розширюють попередні напрацювання (Камишин, Міленіна, 2018), вводячи поняття контекстуальної пластичності як міжрівневого пояснювального механізму. Дослідження доходить висновку, що розвиток особистості неможливо зрозуміти без урахування динамічних взаємин між універсальністю та індивідуальністю, і пропонує практичні шляхи зменшення розриву у визнанні та підтримки автентичного розвитку особистості.

Біографії авторів

Володимир Камишин, Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», м. Київ, Україна

доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», головний науковий співробітник відділу, інтелектуального розвитку обдарованої особистості Інституту обдарованої дитини НАПН України, м. Київ, Україна

Мілена Міленіна, Інститут обдарованої дитини НАПН України, м. Київ, Україна

кандидат філологічних наук, завідувач відділу інтелектуального розвитку обдарованої особистості Інституту обдарованої дитини НАПН України, м. Київ, Україна

Посилання

Камишин, В, & Міленіна, M. (2018). Еволюція інтелекту: від соціальної поведінки до індивідуальних параметрів. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, (2), 86–95. https://doi.org/10.32405/2413-4139-2018-2-86-95

Ashton, M. C., & Lee, K. (2007). Empirical, theoretical, and practical advantages of the HEXACO model of personality structure. Personality and Social Psychology Review, 11(2), 150–166. https://doi.org/10.1177/1088868306294907

Audet, É.-C., Paré, M.-H., & Quoidbach, J. (2021). Which Big Five traits helped students adjust to online learning in 2020? Personality and Individual Differences, 176, 110774. https://doi.org/10.1016/j.paid.2021.110774

Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Harvard University Press.

Buss, D. M. (2009). Evolutionary psychology: The new science of the mind (4th ed.). Pearson.

Chen, C., Fang, X., & Han, Y. (2023). The relationship between social support and academic engagement: Life satisfaction and motivation as mediators. Frontiers in Psychology, 14, 1263128. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1263128

Chen, C., Han, Y., & Fang, X. (2024). A scoping review of empirical studies on the Big Five across cultures. Frontiers in Psychology, 15, 1335657. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1335657

Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129–136. https://doi.org/10.1126/science.847460

Erikson, E. H. (1950). Childhood and society. W. W. Norton & Company.

Eriksson, P. L., & Frisén, A. (2023). Facing Challenging Experiences in Life – Narrative Identity Development Processes and Associations with Wellbeing During the Transition to Midlife. Identity, 24(1), 16–30. https://doi.org/10.1080/15283488.2023.2258152

Hotze, M.-L., Liu, Z., Chu, C., Baranski, E., & Hoff, K. A. (2024). Short-term personality development and early career success: Two longitudinal studies during thepost-graduation transition. Journal of Personality, 92, 1759–1776. https://doi.org/10.1111/jopy.12922

Hubbard, K. E. (2024). Institution-level awarding gap metrics for identifying educational (in)equity. Higher Education, 88, 1–20. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01216-y

Maslow, A. H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 370–396. https://doi.org/10.1037/h0054346

McAdams, D. P. (2013). The redemptive self: Stories Americans live by (Rev. ed.). Oxford University Press.

McAdams, D. P., & Pals, J. L. (2006). A new Big Five: Fundamental principles for an integrative science of personality. American Psychologist, 61(3), 204–217. https://doi.org/10.1037/0003-066X.61.3.204

McCrae, R. R., & Costa, P. T., Jr. (1997). Personality trait structure as a human universal. American Psychologist, 52(5), 509–516. https://doi.org/10.1037/0003-066X.52.5.509

Piaget, J. (1952). The origins of intelligence in children (M. Cook, Trans.). International Universities Press. (Original work published 1936)

Reitz, A. K., den Boer, L., van Scheppingen, M. A., & Diwan, K. (2024). Personality maturation through sense of mastery? Longitudinal evidence from two education-to-work transition studies. Journal of Personality, 92, 261– 277. https://doi.org/10.1111/jopy.12789

Rockstuhl, T., Ng, K. Y., & Ang, S. (2025). Stability andplasticity in personality: A meta-analytic investigation of their influence on culturalintelligence and five forms of job performance. Applied Psychology, 74(1), e12557. https://doi.org/10.1111/apps.12557

Rogers, C. R. (1961). On becoming a person: A therapist’s view of psychotherapy. Houghton Mifflin.

Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5

Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.

Tehrani, H. D., Karami, J., & Shokrkon, H. (2024). Parenting styles and Big Five personality traits among adolescents: A meta-analysis. Personality and Individual Differences, 212, 112008. https://doi.org/10.1016/j.paid.2023.112008

Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Камишин, В., & Міленіна, М. (2025). КОНТЕКСТУАЛЬНА ПЛАСТИЧНІСТЬ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ: ВІД ВИДОВИХ РИС ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ. Education: Modern Discourses, (8), 163–171. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-15

Номер

Розділ

ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ОСВІТА