КОНТЕКСТУАЛЬНА ПЛАСТИЧНІСТЬ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ: ВІД ВИДОВИХ РИС ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-15Ключові слова:
контекстуальна пластичність, студенти першого курсу, вища освіта, індивідуальна унікальність, розвиток особистості, соціокультурний контекст, видові рисиАнотація
У статті розглянуто контекстуальну пластичність у розвитку особистості, визначену як динамічне посередництво між видовими рисами та індивідуальною унікальністю в межах соціальних, культурних та інституційних середовищ. Метою статті є проаналізувати, як універсальні психологічні тенденції формуються під час перехідного етапу раннього університетського навчання, з особливою увагою до сімейної підтримки, культурної орієнтації, інституційного визнання та дисциплінарних мікрокультур. Застосовано змішаний дизайн дослідження, що поєднує кореляційний аналіз опитувальних даних (N = 120) із тематичним кодуванням інтерв’ю. Результати показують, що сімейна підтримка пов’язана з вищим рівнем відкритості та доброзичливості; культурне тло систематично впливає на вираження індивідуальності; а інституційне визнання залишається обмеженим, породжуючи те, що автори називають «розривом визнання». Академічна спеціалізація додатково сприяє формуванню відмінних профілів рис, тоді як символічні метафори розкривають, як студенти інтегрують універсальність та індивідуальність у власну наративну ідентичність. У цілому результати розширюють попередні напрацювання (Камишин, Міленіна, 2018), вводячи поняття контекстуальної пластичності як міжрівневого пояснювального механізму. Дослідження доходить висновку, що розвиток особистості неможливо зрозуміти без урахування динамічних взаємин між універсальністю та індивідуальністю, і пропонує практичні шляхи зменшення розриву у визнанні та підтримки автентичного розвитку особистості.
Посилання
Камишин, В, & Міленіна, M. (2018). Еволюція інтелекту: від соціальної поведінки до індивідуальних параметрів. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, (2), 86–95. https://doi.org/10.32405/2413-4139-2018-2-86-95
Ashton, M. C., & Lee, K. (2007). Empirical, theoretical, and practical advantages of the HEXACO model of personality structure. Personality and Social Psychology Review, 11(2), 150–166. https://doi.org/10.1177/1088868306294907
Audet, É.-C., Paré, M.-H., & Quoidbach, J. (2021). Which Big Five traits helped students adjust to online learning in 2020? Personality and Individual Differences, 176, 110774. https://doi.org/10.1016/j.paid.2021.110774
Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Harvard University Press.
Buss, D. M. (2009). Evolutionary psychology: The new science of the mind (4th ed.). Pearson.
Chen, C., Fang, X., & Han, Y. (2023). The relationship between social support and academic engagement: Life satisfaction and motivation as mediators. Frontiers in Psychology, 14, 1263128. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1263128
Chen, C., Han, Y., & Fang, X. (2024). A scoping review of empirical studies on the Big Five across cultures. Frontiers in Psychology, 15, 1335657. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1335657
Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129–136. https://doi.org/10.1126/science.847460
Erikson, E. H. (1950). Childhood and society. W. W. Norton & Company.
Eriksson, P. L., & Frisén, A. (2023). Facing Challenging Experiences in Life – Narrative Identity Development Processes and Associations with Wellbeing During the Transition to Midlife. Identity, 24(1), 16–30. https://doi.org/10.1080/15283488.2023.2258152
Hotze, M.-L., Liu, Z., Chu, C., Baranski, E., & Hoff, K. A. (2024). Short-term personality development and early career success: Two longitudinal studies during thepost-graduation transition. Journal of Personality, 92, 1759–1776. https://doi.org/10.1111/jopy.12922
Hubbard, K. E. (2024). Institution-level awarding gap metrics for identifying educational (in)equity. Higher Education, 88, 1–20. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01216-y
Maslow, A. H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 370–396. https://doi.org/10.1037/h0054346
McAdams, D. P. (2013). The redemptive self: Stories Americans live by (Rev. ed.). Oxford University Press.
McAdams, D. P., & Pals, J. L. (2006). A new Big Five: Fundamental principles for an integrative science of personality. American Psychologist, 61(3), 204–217. https://doi.org/10.1037/0003-066X.61.3.204
McCrae, R. R., & Costa, P. T., Jr. (1997). Personality trait structure as a human universal. American Psychologist, 52(5), 509–516. https://doi.org/10.1037/0003-066X.52.5.509
Piaget, J. (1952). The origins of intelligence in children (M. Cook, Trans.). International Universities Press. (Original work published 1936)
Reitz, A. K., den Boer, L., van Scheppingen, M. A., & Diwan, K. (2024). Personality maturation through sense of mastery? Longitudinal evidence from two education-to-work transition studies. Journal of Personality, 92, 261– 277. https://doi.org/10.1111/jopy.12789
Rockstuhl, T., Ng, K. Y., & Ang, S. (2025). Stability andplasticity in personality: A meta-analytic investigation of their influence on culturalintelligence and five forms of job performance. Applied Psychology, 74(1), e12557. https://doi.org/10.1111/apps.12557
Rogers, C. R. (1961). On becoming a person: A therapist’s view of psychotherapy. Houghton Mifflin.
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.
Tehrani, H. D., Karami, J., & Shokrkon, H. (2024). Parenting styles and Big Five personality traits among adolescents: A meta-analysis. Personality and Individual Differences, 212, 112008. https://doi.org/10.1016/j.paid.2023.112008
Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
